Комісія з журналістської етики провела онлайн-лекцію та дискусію для студентів та викладачів

Комісією з журналістської етики у партнерстві з ГО «Жінки в медіа» для регіональних журналістів, студентів факультетів журналістики та усіх зацікавлених була влаштована онлайн-лекція та дискусія на тему «Суспільний інтерес у сучасній українській журналістиці». У ролі лектора виступила Ангеліна Карякіна – українська журналістка, генеральна продюсерка інформаційного мовлення «Суспільного». Модератором був Андрій Куликов – журналіст, ведучий «Громадського радіо», голова КЖЕ.

Окрім студентів журналістських спеціальностей різних університетів, на лекції також були присутні члени КЖЕ Тетяна Лебедєва, Олексій Погорєлов та Ліза Кузьменко.

Під час зустрічі були порушені важливі для журналістики України у воєнний час питання, зокрема оперативність як стандарт та безпека, аспекти розслідування воєнних злочинів та написання назви «Росія» у матеріалах попри певні емоції та через призму дотримання етичних норм. Ангеліна Карякіна та Андрій Куликов відповідали на питання учасників конференції.

Але наш редактор Пшеничний Олег сумнівається у дієвості Комісії, тож за день до конференції наш журналіст поставив питання «Що КЖЕ може робити з тим, що попередження та рішення комісії просто ігноруються деякими медіа?» медіаекспертці, членкині КЖЕ та кураторці Форуму видавців у Львові Лізі Кузьменко. Далі цитований її лист:

«Часто скаржники та широка громадськість плутають Комісію з різними інституціями, у тому числі державними, наділяючи її невластивими їй функціями. Комісія – це не суд, і не регулятор. Проте вона покликана звертати увагу на неприйнятні порушення журналістської етики та професійних стандартів, аби редакції могли уникати їх в майбутньому, а громадяни – критично оцінювати інформацію, яку вони споживають.

Усі рішення Комісії є добровільними до виконання. Проте медіа-підписанти Кодексу етики зобов’язуються публікувати рішення КЖЕ. Також Комісія покладається на відповідальність редакцій та журналістів, яку вони несуть перед суспільством.

Мюнхенська декларація прав та обов’язків журналіста передбачає, що журналіст повинен виправити будь-яку опубліковану інформацію, якщо вона виявляється неточною. Виправлення такої неточної інформації – є важливим завданням медіа.

У будь-якому випадку (навіть за наявності рішення Комісії, яке вказує на порушення етики в тому чи іншому журналістському матеріалі) скаржник завжди має право звернутися до суду. Комісія може привернути увагу громадськості, медіасередовища та регулятора до фактів поширення недостовірної інформації. Але вона не володіє необхідними інструментами для припинення такої недобросовісної діяльності.

Проте Комісія, поширюючи інформацію про порушення журналістської етики в медіа, розробляючи рекомендації щодо належного висвітлення тих чи інших тем, ініціюючи дискусії з актуальних етичних проблем в медіа, сприяє поширенню медіаграмотності та розвитку критичного мислення у широкого кола громадян.

Пшеничний Олег