Ковід не злякав, спека не здолала, а вибори поклали гендерну чутливість медій на лопатки…

Доцентка кафедри журналістики Тетяна Смолдирева у групі медіаексперток/експертів з усіх областей України досліджувала гіперлокальні ЗМІ за проєктом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики»*. За результатами 5-ти хвиль моніторингу буковинські видання увійшли в десятку кращих, а газети “Слово правди” (м.Новоселиця) та “Хотинські вісті” визнані одними з найгендерночутливіших. Виходить, ані ковід, ані спека, ані вибори не здолали гендерну чутливість медій…

З 11 по 17 жовтня 2020 р. проведено черговий моніторинг гіперлокальних медіа на гендерну чутливість. До аналізу, як і в попередні періоди ц.р., потрапили 10 чернівецьких видань: 5 друкованих – «Вижницькі обрії», «Вільне життя», «Голос краю», «Слово правди», «Хотинські вісті» та 5 інтернет-видань –  «Глибока.info», «Заставна сьогодні», «Новоселиччина», «Північно-Бесарабський інформаційний портал» та «Сторожинець.info».

Проаналізовано 237 публікацій: 138 у друкованих та 99 в інтернет-виданнях. Виглядає, що ЗМІ втратили енергію гендерної чутливості під навалою місцевих виборів: хвиля, яка здійнялася на гребінь у серпні, почала опадати. Загальна представленість жінок – 31,25% проти серпневих 43,5%. Жовтень  показав найгірший результат за рік (червень – 40,5%, квітень – 35%, лютий – 38%).За експертною думкою до жінок медіа звернулись  вчетверо рідше ніж до чоловіків – 27% (44% у серпні), а згадали як героїнь у третині випадків – 35,5% (43% у серпні). Фемінітиви «призабули», як гаряче аплодував їм серпень за 59% (газетних навіть 77%) й понизили градус активності чи не вдвічі – до 35,5%.

У друкованих виданнях зменшилась до 25% кількість експерток. Думку жінок/ фахівчинь/ експерток подано вдвічі менше ніж у серпні (53%). Кількість героїнь не змінилась – 36% (37%). Загальне зменшення представленості жінок у газетах до 30,5% спричинене, найвірогідніше, виборами, позаяк виборча тематика стала основною. Відповідно зросла кількість коментарів кандидатів/чиновників (77%) у розділі «політика/місцева влада». До слова, питома вага матеріалів передвиборної агітації від кандидаток значно менша. Здебільшого це перелік осіб, біографічні довідки чи невеликі розповіді ділового характеру.

Із діаграми видно першість жінок у соціальному захисті та культурі, переваги деінде не зауважено. Більшою за третину є представленість жінок як експерток у темах бізнесу (40%) та волонтерства (33%), а як героїнь – у темах охорони здоров”я  (40%),  бізнесу (43%), політики (36%),  війни/армії (37%). 74% героїнь в «іншому» дали ювілейні історії, поради-рецепти та імена породіль у рубриці «Прилітали лелеки». Незначна кількість звернень/згадок про жінок цього разу в освітянській темі, мало у спорті.За рік моніторинг показав сталу меншість жінок у публікаціях, присвячених політиці чи діяльності місцевої влади (у середньому на рівні 20%).Ненадовго обнадіяв серпневий результат у 38,5%, коли наповненість теми дало оприлюднення списків членів ТВК, де жінки переважали. Загадане тоді бажання «таку б картину та на вибори!» не справдилося…

Найвищий відсоток експерток – у публікаціях газет «Хотинські вісті» (35%) та «Вільне життя» (29%), а героїнь – у матеріалах газет «Слово правди» (53%) та «Голос краю» (40%).

Із діаграми також видно рівень вживання фемінітивів. Зменшення пов’язуємо передусім з кількістю маскулінитивів у матеріалах передвиборної агітації та офіційній інформації від виборчих комісій. Детальніше – у розділі Фемінітиви.

Загальний жовтневий показник гендерної чутливості буковинських газет знизився до 33% порівняно з серпневими 52,5% . Жодна з газет не перетнула 50% рубіж, хоча найближче виявилися«Слово правди» та «Хотинські вісті».

Виводячи підсумкову діаграму за 2020 рік, бачимо оптимістичнішу картину.

Перші позиції зберегли «Слово правди» (55%) та «Хотинські вісті» (52%) й увійшли у число кращих в Україні.  Маючи усі шанси вийти в лідерки, трохи «відстали» «Голос краю» та «Вижницькі обрії».

Інтернет-видання також відступили з попередніх позицій. У стрічці новин, як показав жовтневий моніторинг, експерток менше третини (29%), героїнь трохи більше (35%). Загальна кількість експерток/героїнь – 32% -«впала» до рівня квітня-лютого (31-32,5%), хоча під час двох попередніх хвиль моніторингу було зафіксовано висхідні тенденції (у серпні 44%, у червні 41%). Виборчі реалії, мабуть, переважили зростаючу цікавість редакторів до гендерних питань. Співвідношення жінок/чоловіків у тематиці дає діаграма.

Тема освіти дала 100% героїнь та 80% експерток (що майже співпало з даними Інституту освітньої аналітики: у галузі 81% вчительок). Жінки коментували соцполітику (100%), але не були її героїнями. 33% експерток – у публікаціях про медицину, армію (їх кількість як у друкованих, так і в інтернет-ЗМІ пов’язана  з Днем захисника України),  24% – у політиці/владі. Згадок про жінок в політиці – 41%,менше у темах охорони здоров’я – 33%, культури – 31%, криміналу/надзвичайних ситуацій – 17%, війни/армії – 13%. Не представлені жінки у темах бізнесу, спорту, благодійності та ін.

Гендерну збалансованість сайтів визначаємо не тільки за кількістю експерток та героїнь, а й за рівнем вживання фемінітивів. Послідовну політику проводить «Глибока.info», кардинально змінилося ставлення ІВ «Заставна сьогодні», не дуже взяли до уваги «Новоселиччина» та «Сторожинець.info», а «Північно-Бесарабський портал», мабуть, відклав на потім продемон-строване у попередні періоди переважне застосування, лише у 21% випадків подавши назви посад/зайнятості у жіночому роді. Зазначимо принагідно, що тільки цей ресурс подав своїм читачам списки кандидатів до місцевих рад від усіх політичних партій. Оскільки подав за документами ТВК,  то маскулінитиви тимчасово перемогли. До слова, газета «Хотинські вісті» опрацювала інформацію ТВК та зазначила назви посад кандидаток у фемінітиві.

У жовтні на першу позицію вийшло інтернет-видання «Глибока.info» – 47%  гендерної чутливості (у серпні 40%). «Заставна сьогодні» поліпшила показник у 2,5 рази (36,7% проти 15% серпневих), а «Новоселиччина» втричі (майже 37% – у серпні було 11%). Натомість «Північно-Бесарабський портал» погіршив серпневий результат на 17% (31,7%: 48,7%), а «Сторожинець.info» на 4% (16%:20%).

Згідно з результатами 5-ти моніторингів 2020 року (з урахуванням кількості експерток/героїнь/фемінітивів), лідером є «Північно-Бесарабський портал» (40%), на другій позиції – «Глибока.info» (38%), на третій – «Новоселиччина» (35%).

Як зазначалося вище, кількість фемінітивів на позначення посад/зайнятості у проаналізованих гіперлокальних медіа Буковини зменшилася до 35% (59% у серпні, 42% у червні, 65% у квітні, 47,5 3 лютому).

Все ж, якби поставити за мету, відсоток фемінітивів можна було збільшити, зокрема – опрацюванням офіційних матеріалів та послідовністю вживання. Так,  у представленнях кандидаток читаємо «професорка, докторка наук –декан», «нотаріуска, діячка… мріяла стати адвокатом, стала нотаріусом», «лікарка-інфекціоніст», «успішна підприємиця стала депутатом» …  У публікаціях одного видання уживаються (щодо жінок) директорка – директор, заступниця – заступник, керівниця – керівник, підприємиця – підприємець, міська голова – міський голова, кандидатка – кандидат, секретарка сільради – секретар сільради, учитель – учителька, лікар – лікарка. Якщо зустрічаємо парамедикиню, то чому б не познайомитися з деканесою? Чому жінка-лідерка, кандидатка до місцевої ради має бути заступником, а не заступницею голови чи очільницею ради? Гадаю, відповідь слід шукати у площині начебто більшої вагомості, значущості назви керівної посади у чоловічому роді. Давайте позбуватися упереджень!

Стереотипи та сексизми у гіперлокальних медіа Буковини зустрічаються зрідка. Жовтневий моніторинг дає приклад за заміткою «А у нас чудова новина – народилася дитина», де «хлопчики – захисники», а «дівчатка – красунечки»… Публікації про кандидаток до місцевих рад, як зазначалося, мали довідково-діловий характер, тож обійшлося без «турботливих, ніжних, берегинь, красунь»

Тема Covid-19. Хоча Чернівецька область продовжує перебувати то у помаранчевій, то у червоній зоні, інформації щодо Covid-19 було небагато. Тематику поставили на паузу до після виборів. Ситуацію із захворюваністю коментували здебільшого фахівчині/фахівці, а політикині /політики не піарилися. Щоденну статистику по області та Україні продовжував подавати тільки інтернет-ресурс «Глибока.info».

Як бачимо, у коронавірусній темі в середньому жінки представлені майже паритетно: 40% у друкованих та 50% в інтернет-виданнях. На сайтах більше героїнь – у газетах немає, зате газети частіше звертаються за думкою жінок.

Відповідно до результатів моніторингу Індекс гіперлокальних медіа Буковини у жовтні склав 32%, а загалом за 2020 рік – 42%, що все ж є одним із найвищих показників серед видань 24 областей України.

Ознайомитися з підсумковими результатами моніторингу видань (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу: жовтневі дані – https://bit.ly/3kj3YSi, дані за 2020 рік – https://bit.ly/3e5VHyY

Тетяна Смолдирева, медіаекспертка___________________________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа проведено у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
Видання аналізують за такими критеріями:1) представленості жінок/чоловіків як експерток/ експертів (тих, хто коментує, чию думку цитують) та як героїнь/героїв; 2) застосування фемінітивів; 3) наявності стереотипів та сексизмів у журналістських матеріалах; 4) наявності тематичних публікацій.