Медіа тримають стрій – у них свій фронт: інформаційний і дуже патріотичний

День 24 лютого розрізав життя України та українців на до і після.

Для інтернет-видань реальність змінилась за мить, відлуння вибухів стало чутно вже з перших повідомлень у стрічці новин. Редактори і журналісти, як військові, у час випробувань миттєво перейшли на воєнні рейки.

Газети, що виходять по четвергах, 24 лютого – коли запалало небо над Україною – принесли до читачів звичне буденне життя, в якому ще не було підступного та безглуздого нападу російського агресора-кровожера. Останні мирні випуски-реліквії знайдуть своє місце у музеях та архівах. Бо вже з наступного четверга і дотепер війна стала головною темою. Звісно, що газетні сайти та сторінки у соцмережах стали у стрій миттєво.

Медіа Буковини, зокрема гіперлокальні, тримають стрій.

Об’єктами другої хвилі моніторингу гендерної чутливості, що тривала тиждень з 11 квітня, обрано, як і минулого разу, газети Вижницькі обрії, Вільне життя (м.Кіцмань), Голос краю (м.Заставна), Рідний край (м.Сторожинець), Слово правди/Новий день (спільний випуск газетярів Новоселиці та Глибоки), Хотинські вісті та , інтернет-видання Глибока.Info, Заставна сьогодні, Північно-Бесарабський інформаційний портал, Район-Інфо. Новоселиччина.

Проаналізовано 308 публікацій: 131 у друкованих та 177 в інтернет медіа.

Редакції гіперлокальних видань Чернівецької області, попри обставини, працюють – на важливому інформаційному фронті: невтомно й невпинно ведуть літопис війни, за що їм повага й доземний уклін! Звитяжать відвагу захисників України та жертовність волонтерів…Подають зведення з фронту… Не прикрашають цивільні будні… Надають прихисток… Гуртують громаду і країну…Закарбовують імена героїв, почуття, спогади…

Сьогодні я бачив, як мати ховала свого сина…

Мама проводжала сина в останню путь у простих домашніх тапочках.

Вона прийняла домовину у цих китайських пантофлях і пройшла за гробом.

Від дому до церкви, від церкви до цвинтаря.

Їй вручили прапор України. Вона, повірте, обійняла його, як сина, котрого не побачить більше ніколи. Без жодного апломбу – так було.

Але ці, домашні, кімнатні тапочки без задників я не забуду ніколи…

(Андрій Романцов, Район-Інфо).

Медіа Буковини, як і вся Україна, обіймають і міцно тулять до грудей наш синьо-жовтий прапор свободи, непохитної мужності і віри в Перемогу.

Контент видань підпорядкований новим реаліям, в яких живе країна: майже дві третини публікацій прямо чи опосередковано присвячені війні. Відтак головні теми – безпосередньо війна та волонтерство: зведення про роботу ЗСУ та втрати агресора, вшанування Героїв живих та загиблих, благодійність/гуманітарна допомога, в т.ч. з-за кордону,  облаштування життя вимушених переселенців та їх невигадані історії, що видаються кадрами з фільму жахів.

Усі видання подають інформацію про Героїв-земляків, які віддали життя за Україну. Кожне слово, кожна світлина пронизане невимовним болем та глибокою шаною. Пишуть, що проводжають Воїнів в останню путь квітами, стоячи на колінах, схиливши голову у жалобі. Подають короткі біографії, спогади однополчан, згадують рідних, передусім матерів і дружин, діток…

Світлина до публікації У ГЛИБОЦЬКІЙ ГРОМАДІ ПОХОВАЛИ ВОЇНА, ЯКИЙ ЗАГИНУВ У БОЯХ ЗА УКРАЇНУ (Глибока.Info, 17.04.22).

«Новоселиччина втратила ще одного героя» («Слово правди/Новий день»):

…Вдома на нього чекали троє янголяток – доньки Сашуля і Маргаритка, син Дмитрик. Тепервін стане для них Янголом, оберіга­ючи з Небес. А для мами, Євгенії Аксентіїївни, – віч­ною незагоєною раною. У Довжку попрощались із Дмитром ГАМАНЮКОМ, який поклав своєжиття за Україну, за наше з вами безхмарне небо. Він ге­роїчно загинув у бою під легендарними Пєсками на Донеччині. Надійний, щирий, справжній – таким його знали побратими, таким запам’ятають у рідному Довжку. Спочивай з миром, солдате. Хай земля, яку ти боронив, буде тобі пухом…

Це лише два приклади. За моніторинговий тиждень у буковинських виданнях таких десятки.

Але жива пам’ять. Жива воля до Перемоги та ненависть до агресора.

На поданих нижче діаграмах гендерної чутливості медіа щодо теми війни  – цифри, як того вимагає традиція моніторингу. За ними згадки, розповіді й коментарі, зібрані завдяки копіткій роботі журналісток та журналістів.

Розроблена методологією рубрикація гендерного моніторингу не повною мірою «грає» у надзвичайних обставинах, поділ на теми умовний, головна – війна, на тлі якої триває життя. Трохи далі подамо приклад волонтерства підприємця-переселенця – за мирних умов він би був експертом у бізнесі.

У темі волонтерства/благодійності фіксуємо наближення до гендерного балансу -загалом 44% експерток та 40% героїнь (55% експерток та 33% героїнь у друкованих та 33% експерток та 48% героїнь в інтернет-виданнях).

Обіцяний приклад. «Вижницькі обрії» у матеріалі «Пункт доброти» розповідають про ініціативу переселенця з Харкова, підприємця Андрія Бабуджана, який за сприяння місцевих підприємців та керівництва ТГ відкрив на Благовіщення пункт допомоги ЗСУ та переселенцям, та подають його пряму мову: «Ви краще приїдьте до нас і подивіться, як усе гарно у нас вийшло. І принагідно скуштуєте смаколики і обов’язково смачні хачапурі, які уміло готує моя дружина. А ще – вареники, піцу… У нас все з любов’ю. З любов’ю до України і до українців»…

«Заставна сьогодні (рубрика Буковина)» розповідає, як «Вимушена переселенка, радіоведуча із Харківщини знайшла себе в пошитті бронежилетів на Буковині».

«З увагою і турботою про переселенців» (заголовок тематичної публікації) пише газета «Рідний край» про облаштування прихистку для українців, що тікали від війни зі Сходу України, подає консультацію щодо «соціальних виплат та допомоги в умовах воєнного стану: хто і скільки отримуватиме».

«Хотинські вісті» поіменно згадують людей доброї волі – героїнь та героїв – які надають допомогу психоневрологічному соціальному закладу та пацієнтам, евакуйованим з Луганщини.

«Не втомлюємося дякувати всім добрим людям за допомогу та підтримку» – заголовок колонки у газеті «Вільне життя», де згадано десятки імен (за підписом Анни ЮРБАШ, голови Кіцманського волонтерського центру допомоги Українській армії) – можна назвати лейтмотивом теми волонтерства та благодійності.

Щодо, умовно, деяких інших тем.

Здавалося б, не до спорту. Так і є, бо, за основною ідеєю, відносимо публікації до теми Війна/Армія (гравець ФК «Прикарпаття» повідомив, що майже весь склад разом з тренером вступили до лав ЗСУ («Заставна сьогодні/Буковина») або Волонтерства (юний дзюдоїст з Чорногузів Артемко Овадюк віддав власні заощадження для ЗСУ:  «Збирав на квадроцикл, але бронежилети – ВАЖЛИВІШІ» («Вижницькі обрії»;  волейболістка Тетяна Ротар –  «Краща ліберо України волонтерить у Котелевому» («Слово правди/Новий день»).

Майже в усіх виданнях подано матеріали /звернення до представників МПЦ та вірян щодо засудження агресора, глави росцерквикіріла, який благословив братовбивчу війну, та заклик перейти до Української церкви.

Митці й аматори підтримують ЗСУ та український дух волі й перемоги культурними заходами, поезією, музикою. І хоча умовно такі публікації підпадають під рубрику «культура», вони теж про війну. Так, «Голос краю» подає історію Володимира Кузнецова, біженця з Гостомеля, який тимчасово мешкає на Заставнівщині, та його вірш «Бучанська трагедія»;  повідомляє про презентацію обласним осередком НСПУ серії листівок «РЕЧНИКИ ХОРОБРОСТІ» (до сороковин перших буковинських героїв). Якщо взяти до уваги мету моніторингу, то фіксуємо імена 3 героїнь/поетес та 5 героїв/поетів, вірші яких стали посвятою загиблим Героям, чиї портрети та імена – на листівках.

Наступні діаграми ілюструють активність друкованих та інтернет-видань щодо гендерного балансу та застосування фемінітивів, зрима прихильність до яких стає мовленнєвою нормою для буковинських гіперлокальних медіа.

Відтак визначаємо індекс гендерної чутливості (за трьома показниками: кількістю експерток/героїнь та фемінітивів).

Газети:Хотинські вісті (58%), Слово правди/Новий день (56%) Рідний край (55%), Вижницькфі обрії (49%), Вільне життя (47%), Голос краю (39%);

Сайти: Глибока.Info (51%), Заставна сьогодні (42%), Район-Інфо(38%), Північно-Бесарабський інформаційний портал(34%).

Відповідно до результатів всеукраїнського моніторингу Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Буковини у квітні – 47%.

Ознайомитися із загальними даними моніторингу можна на сайті Волинського прес-клубу.

Тетяна Смолдирева
експертка з моніторингу

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським пресклубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею пресклубів України