Ми різні? Ми рівні!

Чому прати й прибирати притаманно жінкам, а риболовити й дивитись футбол – чоловікам? Чому дівчинка не може лазити на дерева та гратися  машинками? Чому жінка в політиці – мужик у спідниці, а емоційний, у сльозах чоловік ‒ баба?

Про ролі чоловіків та жінок дискутували 19 жовтня в онлайн медіакав’ярні на тему «Гендерні стереотипи в суспільстві та медіа» зі  студентами 2-го та 3-го курсів кафедри журналістики ЧНУ ім.Юрія Федьковича   Наталія Тарасенко –  експертка, тренерка з гендерних питань, голова ГО «Паритет» (Житомир), Юлія Мельничук – асистентка кафедри журналістики, викладачка курсу «Соціальна проблематика у ЗМІ», Тетяна Коваль – директорка Медіа-центру «Хотинські вісті», Маріанна Антонюк – журналістка газети «Версії».

Фахівчині порушили низку актуальних питань: що таке гендерні стереотипи? чому вони небезпечні для жінок та чоловіків? чи завжди можемо їх ідентифікувати? як не поширювати ці стереотипи у ЗМІ?

Говорили про забезпечення збалансованої участі жінок і чоловіків у процесі прийняття політичних та суспільних рішень, жіночі та чоловічі гендерні ролі, стереотипний поділ сфер діяльності, біологічні риси та набуті уявлення тощо.

«Для мене гендерна рівність – це цінність в моєму особистому житті й професійній діяльності. Я впроваджую ці підходи в особисте життя, в шлюбі та в професійній діяльності та вбачаю в цьому багато переваг», ‒ наголосила Наталія Тарасенко.

Спікерки наводили приклади гендерної нерівності,  які спостерігали у побуті – студентство жваво й не однозначно реагувало у чаті, зокрема про те, що більша кількість гормону тестостерон у чоловіків не означає, що вони мають право на агресію. В ході презентації Наталія Тарасенко розповіла почуту історію дівчини, яка потерпала від насильства свого хлопця, причому ‒ обидва ветерани АТО. «Участь в АТО не є виправданням, ‒ переконувала дівчина. –  Я теж ветеранка, але знаходжу можливість справлятися зі своїми емоціями, коли у мене так само може бути агресія».

Виявляється, гендерну нерівність ми  часто просто не помічаємо. Навіть створення тих самих барбершопів. Чому у звичайних перукарнях послуги надають всім, а там лише чоловікам? Гендерна нерівність аж волає з реклами: вас не ображають зніяковілі заголовки або ж розкуті зображення з елементами сексизму, які принижують певну стать, особливо жінок?

«Щоб уникнути стереотипів та сексизмів,  треба над цим цілеспрямовано працювати», – зазначила директорка Медіацентру «Хотинські вісті» Тетяна Коваль. – Раніше не замислювалися, а тепер виважуємо тексти, стараємось обходити штампи,  шукати суттєві характеристики, не ділити на захисників та берегинь. Чи завжди вдається?..».

До слова, за моніторингом 2020 р. «Хотинські вісті» потрапили у число найгендерночутливіших видань України.

Студенти змогли оцінити  свою обізнаність у гендерній тематиці на початку зустрічі й зіставити наприкінці зі здобутими знаннями. Тема заінтригувала: впродовж двох годин кількість учасників  не зменшилась.

Насамкінець враження тих, хто отримував нові знання за чашкою кави:

Проблема на слуху,  презентація її візуалізувала. Журналістам такі знання особливо корисні (Анастасія Лупашку , 206 група).

«Ніхто не народився у статусі, ніхто не народився домогосподаркою, бізнесменом чи зіркою. Право кожної людини обират,и ким бути, як керувати своїм життям. Не варто навішувати на когось ярлики та створювати стереотипи». – Підписуємось під кожним словом (Аліна Книжник, Анна Семьонова, 305 група)

В Україні, як і в цілому світі, існує дискримінація і чоловіків, і жінок, але друге переважає, тому гендерна нерівність – проблема номер один, з якою потрібно боротись (Максим Клейноцький, 207 група).

Так вважаю і я, що мають бути рівні права чоловіків та жінок.  Права жінок треба відстоювати, а не створювати для них певні «рамки» життя. Ми повинні змінювати стереотипи щодо нас! (Ліліана Слободян, 207 група)

Захід відбувся за сприяння кафедри журналістики Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Аліна Рябко, студентка 207 групи
Фото Анни Скаліух, Олени Суліковської