Результати вересневого моніторингу хмельницьких ЗМІ

У рамках вересневого моніторингу чернівецькі експерти оцінили 482 публікації у ЗМІ Хмельниччини: 124 у 4-х газетах та 358 на 4-х сайтах. До аналізу залучено 29 матеріалів газети «День за днем» (м. Шепетівка), 29 – «Подільські вісті» (м. Хмельницький),  36 – «Подолянин» (м. Кам’янець-Подільський), 30 – «Проскурів» (м. Хмельницький). Оцінено на сайтах «Вечірній Кам’янець» – 100, «Всі новини Хмельницького» – 98, «Є» – 81, «Поділля News» – 79 матеріалів.

У хмельницьких ЗМІ не зафіксовано значної кількості матеріалів з ознаками замовності – 5,35% у регіоні. Однак у деяких виданнях багато офіціозу – «День за днем» (34,5%), що говорить про потребу покращувати якість контенту. Видання не завжди належно маркують рекламні матеріали. Хмельницькі ЗМІ – і газети, і сайти – зловживають криміналом, через що у контенті спостерігається надмір негативу. На узбіччі залишаються такі важливі теми, як війна, реформування в державі, корупція. Газетам варто покращувати жанрову палітру, адже домінують в основному інформаційні матеріали, повідомлення прес-служб та розважальні публікації. Втрачається аналітика, репортажі, кореспонденції. Можливо, карантин призвів до того, що зараз немає вуличних опитувань громадян. Загалом люди як джерела інформації мало присутні у ЗМІ і зовсім немає експертів. Дотримання стандартів журналістики бажає більшої поваги, особливо баланс інформації та повнота висвітлення проблеми.    

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

Професійні стандарти. У газетах на стандарти проаналізовано 64 матеріали, обрані генератором випадкових чисел. За 12-ти бальною шкалою оцінювання: 10,69 – «Подолянин» (Кам’янець-Подільський), 10,44 – «Проскурів» (Хмельницький), 9,19 – «День за днем» (Шепетівка), 9,19 – «Подільські вісті» (Хмельницький). Середній бал якості друкованих ЗМІ Хмельниччини – 9,88 бали.

Найкраще виглядає дотримання стандарту доступності викладу – 1,88. Проте частина публікацій зберігає офіційно-діловий стиль, ускладнені стилістичні конструкції, які читачам важко сприймати. Радимо не передруковувати прес-релізи органів влади чи офіційні матеріали установ, а опрацьовувати їх, робити читабельними.

Індекс посилань на джерела становить – 1,67. Переважно журналісти вказують їх, однак частіше проблеми коментують представники органів влади та держустанов. Натомість редакції практично не звертаються до експертів як джерел достовірної інформації, мало залучають думку громадян, колись часті опитування практично не зустрічаються. Відтак основними ньюзмейкерами для хмельницьких ЗМІ є чиновники різних рівнів. Баланс думок/точок зору – 1,09, тобто приблизно в половині публікацій. Не завжди чітко відокремлені факти та коментарі (1,72). Інформація часто неповна (1,52), бо не всюди окреслюється тло проблеми, її контекст, деталі, думка людей, що не дозволяє читачам скласти повноцінне уявлення про ситуацію чи проблему, зрозуміти алгоритм їх вирішення.

Приклади відсутності балансу думок /точок зору (Поділля News): «Документальний проєкт про вчителів з Хмельниччини покажуть у всіх регіонах України», «У Хмельницькому в ДТП серйозно постраждали автівки і травмувався пасажир» (джерело інформації видання взяло з повідомлення користувачів фейсбуку)..

Матеріали з ознаками замовності. У газетах відібрано для аналізу 101 публікацію. Зафіксовано 4,8% матеріалів з ознаками політичної та комерційної замовності. Найбільше таких матеріалів опублікувала газета «Подільські вісті» – 17,2%. «День за днем» та «Проскурів» іміджевих публікацій не друкували. А от «Подолянин» «оригінально» замаскував «джинсу» під привітання з днем народження місцевим топ-чиновникам та депутатам («Хто і коли народився»).

У матеріалі «Надзвичайникам Хмельниччини вручили подяки з нагоди свята» («Поділля News») головним героєм став голова обласного осередку «Слуги Народу», народний депутат України Сергій Мандзій:

«В урочистих заходах з нагоди Дня рятівника України взяли участь представники влади міста та області. Долучився до вітань також голова обласного осередку «Слуги Народу», народний депутат України Сергій Мандзій.

«Мені приємно зазначити, що з вашим колективом у нас склалися досить конструктивні, дружні відносини. Переконаний, що спільними зусиллями ми зможемо успішно вдосконалити діюче законодавство з питань цивільного захисту. Вітаю усіх вас з Днем рятівника України. Завдяки вашій плідній роботі Хмельниччина у безпеці. Бажаю, щоб кожен з вас повертався з виїздів живим та здоровим. Здоров’я та незламного духу! Зі святом!»

 З нагоди свята надзвичайники Хмельниччини отримали відзнаки та подарунки.

 Вручив особисті подяки найкращим працівникам Державної служби надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, котрі внесли вагомий внесок у захист цивільного населення Хмельниччини від надзвичайних ситуацій ,і народний депутат С. Мандзій

«Подільські Вісті» 16.09 у шести матеріалах (з 29 публікацій номеру) згадали нардепа С. Лабазюка: провів наради з підприємцями та медиками, взяв участь у молитовному сніданку, привітав зі святом рятівників та фармацевтів, привітав юних спортсменів. Піар – справа вдячна, аби куті не передати меду…

Позначку офіційні та протокольні матеріали експерти ставили в разі підпису, який дає зрозуміти, що авторство за пресслужбою/офіційною установою (МОЗ, Упр.статистики, СБУ, Податкова, Пенс.фонд, міська рада тощо… Офіційна інформація становить 10,5%. Найбільше офіціозу у газетах «День за днем» (34,5%) та «Подолянин» (8,3%). Це рішення, звіти, повідомлення органів влади та державних установ, які часто подано з підписом «За матеріалами (назва органу владу)», редакційно не опрацьовані. «Подільські вісті» та «Проскурів» офіціозу не друкували.

Видання не завжди належно маркують рекламу та оголошення відповідно до Закону України «Про рекламу». ЗУ Стаття 9. Ідентифікація реклами вкасзує:

  1. Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.
  2. Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою “Реклама” чи “На правах реклами”.
  3. Прихована реклама забороняється.

Але «День за днем» та «Подільські вісті» рекламу, не маркуючи як таку, розміщують на 1-й шпальті. Відтак середній відсоток НМ становить 6,5%, найбільше – у газеті «Подолянин» (11,1%).

Пропаганда, проросійські меседжі та фейки у Хмельницьких ЗМІ відсутні.

Аналіз тем, жанри, тональність, походження. У газетах проаналізовано 124 матеріали. Серед жанрів переважають інформаційні – 44%. 14% контенту складають прес-релізи та протокольні матеріали офіційних установ, 5% – художні жанри, життєві історії, історичні екскурси. Незначна частка таких жанрів журналістики як: інтерв’ю (4%), авторська колонка (1%), кореспонденція (2%), аналітичні статті (2%), листи в редакцію (2%). Майже ніколи немає журналістських розслідувань на місцевому рівні. Одиничні репортажі. Інших, «позажанрових» матеріалів – 25%: гороскопи, погода, поради, вітання, оголошення, реклама, некрологи, курс валют, кросворди.

Власного контенту 69%, запозиченого 18%, не ідентифіковано 13%. Стовідсотково авторський контент в газеті «Подільські вісті» і одиничні запозичені матеріали у «Проскурові». А от в газеті «День за днем» переважили дайджести.

За тональністю найбільше нейтральних повідомлень – 56%, позитивно забарвлених 25%. Щодо негативно забарвлених (19%) – це переважно повідомлення про різні кримінальні випадки, ДТП, надзвичайні ситуації. Додав негативу й COVID.

На жаль, найпопулярнішою у друкованих ЗМІ є кримінальна хроніка – 14% контенту, далі йдуть матеріали про життя місцевої громади, інфраструктуру на місцевому рівні – 11% (робота транспорту, ремонт доріг, будівництво шкіл, амбулаторій), на третьому місці питання соціальної сфери та охорони здоров’я – 10%. Про пандемію однак лиш 2% матеріалів – переважає статистична інформація про кількість нових випадків COVІD та число вакцинованих. 8% контенту присвячено культурним подіям у регіоні (кінофестиваль, річниця Хотинської битви, художня виставка у Бакоті). 7% контенту присвячено економіці та тарифам (особливе занепокоєння у населення викликає зростання вартості комунальних послуг, про що ЗМІ пишуть), 7% – новинам місцевого спорту. 6% контенту присвячено політичним новинам та окремим місцевим політикам

Інші теми висвітлюються рідко: у країні, яка веде війну, маємо лиш 1% матеріалів про ООС та повну відсутність матеріалів про внутрішніх переселенців. Всі погоджуємося зі значними обсягами корупції у державі, але матеріалів про це немає. Говоримо про не одну реформу в країні, але цей контент набирає аж 1%. Історія, краєзнавство, освіта теж не в пріоритеті. Четверта частина контенту (25%) розважальна: поради, рецепти, привітання, гороскопи…

Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа

У хмельницьких друкованих ЗМІ переважають інформаційні жанри: факти, замітки, звіти. Рідкістю є репортаж. З тем – інформація розважального характеру та кримінал. Проблемою залишається дотримання стандартів журналістики. Так, баланс думок містять лише половина матеріалів. Читачам пропонується обмежена кількість точок зору. Варто подавати ширший контекст подій та залучати експертів. Матеріалів із ознаками замовності 4,8 %, 6,5% неналежно маркованої реклами.

Редакціям необхідно чітко позначати матеріали, розміщені за угодою з місцевими органами влади, опрацьовувати офіційну інформацію, урізноманітнювати контент жанрово та тематично.

САЙТИ

Професійні стандарти. На стандарти проаналізовано 64 матеріали на сайтах «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницького», «Є», «Поділля News».

За 12-ти бальною шкалою оцінювання на стандарти: 10,56 – «Є», 9,13 – «Вечірній Кам’янець», 9,56 – «Всі новини Хмельницького», 9,0 – «Поділля News». Середній бал якості онлайн-ЗМІ – 9,56.

Найгірше з балансом думок (з 2-х можливих) – 0,72. Найнижчий (0,31) на сайті «Вечірній Кам’янець». Відтак з повнотою висвітлення інформації (1,42). Відокремлення фактів від коментарів – 1,7. Не завжди є посилання на джерела або вони не конкретні (1,78). Сайти, як і газети, рідко звертаються до думки громадян, не залучають експертів. Виклад матеріалів переважно доступний (1,94), мови ворожнечі не зафіксовано.

На замовність проаналізовано 325 матеріалів, ознаки виявлено у 5,9%. Найбільше на сайті «Всі новини Хмельницького» 8,2%. Немаркованої або неналежно маркованої реклами, оголошень 1,7%. Офіційних матеріалів 4,5%. Сайт «Є» усі матеріали, які надходять від прес-служб чи органів влади, опрацьовує, вони підписуються журналістами. В той же час на сайті «Поділля News» – 13,9% офіціозу.  Проросійських маніпуляцій, фейків, проросійських меседжів не зафіксовано. Приклади політичних іміджевих матеріалів: «Кам‘янці-Подільському відкрили офіс політичної партії “Слуга Народу” (ФОТО)», «“Занепад міста під димовою завісою брехні”, – М.Посітко» («ВК»), «Свобода та комфорт! АТБ підключається до програми першої леді Олени Зеленської “Безбар”єрність”» («Всі новини Хмельницького», «Поділля News»). Комерційних: «Київстар знайомить з найкрасивішими  локаціями нашого міста, а за фотозвіти роздає призи (Новини компаній)», “АТБ заряджає тебе”! Стали відомі переможці найяскравішої та найенергійнішої акції року (Новини компаній)» – «ВСІМ».

Аналіз тем, тональність, походження. На сайтах переважає власний контент (74%), запозичений складає 22%, не ідентифікованих матеріалів тільки 3%. Практично власний журналістський контент подає хмельницький сайт «Є». Важче наповнювати новинами районні сайти, де подій не так багато. Наприклад, на сайті «Вечірній Кам’янець» запозичені тексти переважають над власними – 53 : 41.

Нейтральних публікацій на сайтах – 56%, позитивна тональність у 12% матеріалів та у 32% негативна (переважно за рахунок новин зі світу криміналу). Сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницького», «Є» публікують занадто багато негативу – матеріали такої тональності становлять близько третини публікацій. Буває, що стрічка перенасичена кримінальними подіями не лише регіону, але й усієї України. На нашу думку, журналісти не звертають увагу на принцип територіальної наближеності до аудиторії, бо, наприклад, для чого читачам кримінальні новини з усієї України?

Найпопулярнішими новинами на сайтах, як і в газетах, є кримінальні (26%), тобто кожна четверта новина. Сайти активно висвітлювали життя місцевої громади (14%) та економіку (10%), зокрема тарифи, ціну на газ для населення та бюджетної сфери, початок опалювального сезону, проект бюджету-2022, курс долара.

Темі COVID присвячено 9% публікацій: щодня подавали підсумкові дані захворювань на попередню добу за сухим статистичним зразком, переважно офіційні повідомлення органів влади та МОЗ, інформували завантаженість лікарень, про соціологічні результати опитування українців щодо вакцинації, нові правила карантину, урядовий проект вакцинації сільського населення, застерігали проти підробки сертифіката вакцинації. Але не писали про те, як карантин позначився на освіті, на підприємцях, на бюджеті регіону. Був матеріал «Бізнес сам обиратиме, як працювати під час карантинних обмежень» («ВК»), але це думка міністра охорони здоров’я. Аналогічна стаття «Стало відомо, як працюватиме громадський транспорт у разі посилення карантину» («ВК») передавала позицію уряду, але не показувала ситуацію на місцевому рівні. Тож аналітики та охоплення ракурсів проблеми бракувало. Кращим прикладом стало наближення теми до регіону: «Не хочете вакцинуватися – заяву на звільнення»: депутатів міськради щепили просто під час сесії» – «ВК». А також увага до правозахисних тем – «У Дунаєвецькому психоневрологічному інтернаті особисті кошти підопічних витрачались на потреби закладу, – омбудсмен» («ВК»), до проблем окремих категорій населення («Відновлення краси після лікування раку: як це безплатно зробити хмельничанкам» («ВСІМ»), розслідування («Чоловік депутатки з “Команди Симчишина” запропонував 4,8 мільйона за будівлю ресторану в Гречанах» – «ВСІМ»).

Інші теми висвітлювалися рідше: соціальна сфера (4%), по 3% теми культури, історії, краєзнавства, місцевого самоврядування, освіти, спорту, політики. Мало інформації про ООС (2%), про переселенців, корупцію… Увага до міжнародних новин (2%) з’явилася в контексті запуску Північного потоку 2 та реакції сусідньої Польщі. Сайт «Є» приділяє  увагу історії (день в минулому: історія, події та факти). Єдине опитування експерти помітили на сайті «ВСІМ»: «Українці просять обладнати всі садочки камерами відеоспостереження. За чи проти?»

10% контенту склали поради, розважальний контент тощо.

Фейків та проросійської пропаганди не виявлено. Навпаки, видання самі спростовували фейк та закликали читачів до пильності: сайти «ВСІМ» та «Є».

Висновок за результатами моніторингу сайтів

Найвищі стандарти з Хмельницьких сайтів демонструє обласний сайт «Є». Він зовсім не публікує офіціозу та неналежно маркованих матеріалів. Але інші допускають і залежність від матеріалів прес-служб, і паркетність та замовність. Відсотки джинси порівняно незначні. Зі стандартів найбільше порушується баланс інформації. Сайти зловживають негативно забарвленим контентом за рахунок новин про побутовий кримінал та надзвичайні ситуації, які не мають суспільного значення, – це третина публікацій. 

У звітний період чернівецька група моніторила також ЗМІ Одеської області: газети «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь» та сайти «Думская», «Сайт 048.ua», «Таймер» та «УСИ online». На предмет замовності розглянуто 154 матеріали у газетах та 390 на сайтах. Виявлено у друкованих ЗМІ 6,8% матеріалів з ознаками замовності, 3,1% офіціозу, 9,9% НМ. На сайтах – 4% матеріалів з ознаками замовності, 5,8% офіціозу, 1% НМ.

Зафіксовано проросійські мессиджі у газеті «Вечерняя Одесса» (один) та на сайті «Таймер» (сім випадків), один приклад пропаганди у «Таймері». Також констатуємо поширені сайтами «Думская» та «Таймер» три фейки.

Моніторинг здійснювали чернівецькі експерти ІДПО Любов Василик, доктор наук із соціальних комунікацій, завідувачка кафедри журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича та Тетяна Смолдирева, заслужена журналістка України, доцентка кафедри.

Проєкт «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується Інститутом демократії імені Пилипа Орлика за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк».

Просимо взяти до уваги!

Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру. Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.

Контакти: координаторка проєкту Любов Василик

095 147 32 47 vasylyk@ukr.net